На що здатен внутрішній двигун?
Протягом минулого літа Docudays UA показував в українських кінотеатрах хіти тогорічного фестивалю. Чотири фільми у семи містах. Це «У променях сонця» Віталія Манського, «Українські шерифи» Романа Бондарчука, «Майже святий» Стіва Гувера і «Як змінити світ» Джеррі Ротвела. Їхні герої – звичайні люди, які прагнуть змін. А фільми – ілюстрація того, на що здатен їхній «внутрішній двигун», та черговий доказ – наш світ тримається на людях, яким не байдуже.
1
Росія, Латвія, Німеччина, Чехія, Північна Корея, 2015, 106'
У ПРОМЕНЯХ СОНЦЯ
Режисер: Віталій Манський
Фільм про досконале життя в досконалій країні. Він розповідає про те, як багато зусиль доводиться докладати корейцям, аби цей ідеальний світ запрацював. Як кожен громадянин Північної Кореї готовий віддати за нього життя. Як дівчинка – дочка зразкових батьків, що працюють на зразкових фабриках – навчається у взірцевій школі. Сім'я мешкає в бездоганній квартирі в середмісті столиці Північної Кореї. Дівчинка збирається вступити в дитячий союз, аби стати частиною ідеального суспільства, яке живе під вічним сяйвом променів сонця – символу великого народного вождя Кім Ір Сена
2015 – Нагорода за найкращий документальний фільм Центральної та Східної Європи Between the Seas на Міжнародному фестивалі документального кіно в Їглаві
2015 – Спеціальний приз журі на Міжнародному кінофестивалі Black Nights у Таллінні
2015 – Спеціальний приз журі на Міжнародному кінофестивалі Black Nights у Таллінні
Віталій Манський
Народився 1963 року у Львові. Один із найвідоміших сучасних російських документалістів і продюсерів. Президент щорічного Московського фестивалю документального кіно «Артдокфест» та один із засновників національної премії «Лавровая Ветвь», яку присуджують за найкращі російські документальні фільми. Створив більше 30 стрічок. Серед яких: Благодать (1995), Приватні хроніки. Монолог (1999), Бродвей. Чорне море (2002), Труба (2013)
2
Канада, Велика Британія, 2015, 109'
ЯК ЗМІНИТИ СВІТ
Режисер: Джеррі Ротвелл
1971 року компанія друзів попливла до зони ядерних випробувань, і їхній протест сколихнув світову уяву, започаткувавши Ґрінпіс та визначивши сучасний рух зелених. Від початку орієнтуючись на публічний ефект, нестримні шукачі пригод фільмували свої акції на 16-міліметрову плівку. З цього яскравого архіву Джеррі Ротвелл створив захопливий, а подекуди і жахаючий фільм. Коли молода енергія стикається зі складнощами організації, що зростає, та ідеалізм перетинається з компромісом, компанія розуміє, що рух за порятунок планети змушує їх боротися одне з одним.
2015 – Особлива відзнака журі світової документалістики за монтаж на кінофестивалі «Санденс»
2015 – Нагорода Міжнародної асоціації документалістів імені Пеара Лоренца
2015 – Найкраща документальна стрічка на Міжнародному кінофестивалі в Рейк'явіку
2015 – Найкраща повнометражна стрічка на фестивалі EcoFilm
у Портленді
2015 – Нагорода Міжнародної асоціації документалістів імені Пеара Лоренца
2015 – Найкраща документальна стрічка на Міжнародному кінофестивалі в Рейк'явіку
2015 – Найкраща повнометражна стрічка на фестивалі EcoFilm
у Портленді
Джеррі Ротвелл
Кінематографіст-документаліст. 2012 року Джеррі здобув престижну Королівську телевізійну нагороду за режисуру стрічок «Донор невідомий» і «Місто бігунів». Його наступним фільмом стане «Кислий виноград» для Netflix та Arte, співрежисером якого буде Рубен Атлас. У компанії Met Film Production він був виконавчим продюсером і займався монтажем численних повнометражних документальних стрічок, у тому числі: «Плавці» Ділана Вільямса та «Село на краю світу» Сари Ґаврон. Фільмографія: Глибокі води (2006), Важкий вантаж (2008), Донор невідомий (2010), Місто бігунів (2012)
3
Україна, Латвія, Німеччина,2015, 85'
УКРАЇНСЬКІ ШЕРИФИ
Режисер: Роман Бондарчук
Неначе птах, в'ється у повітрі невеличкий український прапор, прикріплений до автомобіля двох «шерифів», обраних громадою села на півдні України. Шерифи рятують жінку від анаконди, вселяють бездомного Колю в порожню хату – щоб він, нарешті, став людиною, вберігають неписьменного Індіанця від неминучого арешту. Непроглядні зимові тумани. На сході країни йде війна. Чоловікам приходять повістки в армію. Діти пишуть листи воїнам і збирають передачі з консерваціями й теплими шкарпетками. У селі з'являється сепаратист. Країна для цих людей – це їхнє село. Настає весна – і життя буяє з новою силою. Шерифи фарбують в золотий колір пам'ятник радянському солдату – переможцеві війни попередньої. Навесні вони за традицією святкують День перемоги, хоча до перемоги в цій війні ще дуже далеко.
2015 – Спеціальний приз журі за повнометражний документальний фільм на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA)
2016 - Grand Prix одного з найбільших кінофестивалів Польщі Docs Against Gravity
2016 - Grand Prix одного з найбільших кінофестивалів Польщі Docs Against Gravity
Роман Бондарчук
Cтворив низку короткометражних фільмів, документальних стрічок та відеокліпів. Він також автор збірки оповідань «Директор коридору», учасник виставок фотографії та сучасного мистецтва. Як режисер документального кіно співпрацював з телеканалами ZDF, ARTE, MDR тощо. Нині працює над своїм першим ігровим повнометражним фільмом «Вулкан». Вибрана фільмографія: «Діксі ленд» (2016), «Українські шерифи» (2015), «Євромайдан. Чорновий монтаж» (2014), «Кафе «Вояж» (2013), «Радуниця» (2007), «Таксист» (2005)
4
США, 2015, 97'
МАЙЖЕ СВЯТИЙ
Режисер: Стів Гувер
Розпад Радянського Союзу лишив Україну перед суспільними та політичними зрушеннями. Однак священик і місцевий авторитет із Маріуполя Геннадій Мохненко зробив собі ім'я, силоміць забираючи бездомних дітей-наркоманів із вулиць міста. Він заснував Республіку Пілігримів – дитячий реабілітаційний центр і домівку для колишніх безхатченків. Завдяки його багаторічній допомозі Маріуполь вже не переповнений бездомними дітьми. Багато хто стверджує, що це відбулось завдяки його зусиллям у Пілігримах. A тим часом центр Геннадія перетворився на не зовсім зрозумілу структуру...
2015 – «Золота орхідея Галекулані» за найкращу документальну стрічку на Міжнародному кінофестивалі на Гавайях
2015 – Найкраща документальна стрічка на кінофестивалі
у Літл-Року
2015 – Ґран-прі за найкращу документальну стрічку на «Артдокфесті»
2015 – Найкраща документальна стрічка на кінофестивалі
у Літл-Року
2015 – Ґран-прі за найкращу документальну стрічку на «Артдокфесті»
Стів Гувер
Дебютував як режисер у 2013 році зі стрічкою «Кревний брат», що здобула нагороди як глядацьких симпатій, так і журі на фестивалі «Санденс» 2013 року. Того ж таки року він став співрежисером документального короткометражного фільму «Сім днів», який теж здобув нагороди. Гувер також успішно займається комерційними проектами. Зараз він – комерційний директор студії Animal. Фільмографія: Кревний брат (2013), Сім днів (2013)