У КІНОТЕАТРАХ З 20 КВІТНЯ

1
Данія, Швеція, Ізраїль, США, 2017, 95'
БОББІ ДЖЕН
Режисерка: Ельвіра Лінд
Після десяти років у ролі прими знаменитої ізраїльської танцювальної трупи «Батшева» американська танцівниця Боббі Джен Сміт приймає життєво важливе рішення – повернутися до США. Але відірватися від глибоко особистих стосунків виявляється важче, ніж вона очікувала – адже вона змушена покинути свого вчителя, хореографа та кохання всього свого життя і повернутися додому, де на неї чекає непевне майбутнє. Безпосередній та інтимний підхід режисерки Ельвіри Лінд розкриває світ сучасного танцю і оприявнює емоційну трясовину, де переплітаються мистецтво, романтичні стосунки та рішучість.
2017 – нагороди Кінофестивалю «Трайбека» за найкращий повнометражний документальний фільм, найкращу операторську роботу в повнометражному документальному фільмі, найкращий монтаж у повнометражному документальному фільмі; нагорода Кінофестивалю в Філадельфії за найкращий повнометражний документальний фільм;

2018 – почесна нагорода Cinema Eye
Ельвіра Лінд
Народилася в Копенгагені у 1981 році. Закінчила Школу медіа та творчих мистецтв «СітіВерсіті» у Кейптауні. Нині Ельвіра живе і працює у Нью-Йорку, де також пише сценарії для різних художніх проектів. Перша повнометражна документальна робота Ельвіри, «Пісні для Алексіса», брала участь у конкурсній програмі на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі у 2014 році і була показана у численних міжнародних кінофестивалях. У 2015 вона отримала нагороду як новий талант на CPH:DOX, а її перший міжнародний документальний телесеріал «Твіз і Так» виходить цього року на Viceland. «Боббі Джен» – другий повнометражний документальний фільм Ельвіри.
Вибрана фільмографія: Пісні для Алексіса (2014), Викуп зброї (2017), Боббі Джен (2017)

2
Данія, Сирія, 2017, 104'
ОСТАННІ ЛЮДИ В АЛЕППО
Режисер: Ферас Файяд
Фільм сирійського режисера Фераса Файяда слідкує за роботою визнаної на міжнародному рівні організації «Білі шоломи» в місті Алеппо. До неї входять звичайні громадяни, які першими поспішають на місце бомбардувань та військових атак у надії врятувати життя. Цей фільм занурює нас у життя трьох із засновників цієї організації – Халеда, Субгі та Махмуда, поки вони намагаються справитися з хаосом довкола і б'ються над постійно присутньою дилемою: тікати – чи залишитися і боротися за свою країну?
2017 – головна нагорода журі на кінофестивалі Sundance; нагорода за найкраще свідчення про політику на Міжнародному фестивалі документального кіно в Їглаві; нагорода за нове бачення на фестивалі DocsBarcelona; нагорода DOX:AWARD на фестивалі CPH:DOX

2018 – номінація на «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм»
Ферас Файяд
Режисер і лауреат численних нагород. Його двічі затримувала контррозвідка Башара Ассада через його фільм «По той бік». Брав участь у міжнародних кінофестивалях і здобув визнання за свої роботи про сучасні проблеми Сирії та політичну трансформацію арабського світу.
Вибрана фільмографія: Широкий план – великий план (2013), Останні люди в Алеппо (2017)

3
Данія, Фінляндія, Швеція, 2017, 86'
ВІДДАЛЕНИЙ ГАВКІТ СОБАК
Режисер: Сімон Леренґ Вільмонт
Знятий на лінії фронту, на Сході України, фільм спостерігає за життям 10-річного Олега, фіксуючи, як дитячу невинність хлопчика поступово роз'їдає війна. Олег живе зі своєю любою бабусею Олександрою у невеликому будинку в селі Гнутове на Донеччині. Не маючи куди податись, Олег та Олександра залишаються вдома, у майже спустошеному селищі. У житті одне для одного вони залишаються єдиними правдивими константами. Фільм показує, наскільки вразливі, але дуже близькі стосунки стають вирішальними для виживання. Як природна боротьба дитини за пізнання світу переплітається з небезпеками та викликами, що приносить війна.
2017 – Нагорода як найкращий дебют на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі

2018 – Нагорода за найкращий скандинавський документальний фільм на кінофестивалі в Ґетеборзі, Швеція

Сімон Леренґ Вільмонт
Закінчив Національну кіношколу Данії за спеціальністю «Режисер документального кіно» у 2009 році. Його фільм «Над землею, під небом» здобув нагороду за найкращий короткометражний фільм на фестивалі Vision du Réel, «Начальник гуртожитку» здобув нагороду «Золота панда» на Сичуанському фестивалі телебачення. Його перший повнометражний документальний фільм, «Подорожі з паном Т.» (у співрежисерстві з Андреасом Дальсґором) був номінований на нагороду Nordic Dox.
Вибрана фільмографія: Подорож Рамони (2004), Над землею, під небом (2008), Начальник гуртожитку (2009), Подорожі з паном Т. (2012), Чікара — син борця сумо (2014)